Тема 5 Способи обробки циліндричних отворів
П. 8. Розточування отворів
Навчальні питання:
1. Призначення операції розточування, різці для розточування
2. Прийоми розточування
3. Режими різання при розточуванні отворів
4. Брак при розточуванні отворів
Розточування поширена токарна операція – виконується для збільшення діаметра й забезпечення високої точності розміру заздалегідь просвердлених отворів або отворів, утворених під час лиття чи кування заготовок. Розточування — це найбільш універсальний спосіб обробки отворів, оскільки не вимагає спеціальних інструментів. Розточуванням досягається точність до 8—10-го квалітетів і шорсткості 6-го класу, причому положення осі отвору можна поправити.
Для розточування використовують розточувальні різці. Розточувальні різці бувають прохідні (для наскрізних отворів а), та упорні (для глухих отворів б).
Рис. Розточувальні різці:
а - для наскрізних отворів; б - для глухих отворів
Розточувальні різці закріплюють у різцетримачі паралельно осі заготовки. Щоб головка різця «вписувалася» в оброблюваний отвір, задній кут розточувального різця беруть більшим, ніж у різця для зовнішнього точіння (α = 12...16°), щоб не було тертя задньої поверхні різця і оброблюваної деталі. Вершину різця встановлюють на рівні осі центрів верстату або трохи вище (приблизно на 0,02 діаметра отвору), щоб компенсувати можливий прогин деталі для різців з великим вильотом.