Интересный женский сайт
П. 11.5. Фізичні основи дії верстата

logo turner2

  • Реєстрація
Авторизуйтесь для отримання можливості робити закладки.

Токар. Спеціальна технологія. 2 розряд. Тема 11. п. 11.5.

Фізичні основи дії верстата

Поняття про обертальний момент, потужність, коефіцієнт корисної дії

   

Коефіцієнт корисної дії — відношення виконаної роботи до загальних енергетичних затрат на її виконання.

Це безрозмірна величина, яка вимірюється у відсотках. Вона є важливою характеристикою машин та двигунів.

 

При виконанні будь-якої корисної роботи частина зусиль витрачається на подолання опору і втрачається, переходячи у тепло. Будь-яка машина, будь-який пристрій із рухомими деталями повинні долати тертя. Проходження електричного струму через провідник теж супроводжується нагріванням провідника, при цьому втрачається частина корисної енергії.

 

Основний кінематичний параметр механічної передачі - передавальне відношення:

ris 11-50,

 

що дорівнює відношенню кутової швидкості ω1 ведучої ланки до кутової швидкості ω2 веденої ланки передачі.

 

Енергетичними параметрами механічної передачі є передавані потужності на ведучій ланці N1 і на веденій ланці N2, а також коефіцієнт корисної дії (ККД), що визначається за співвідношенням:

 

η = N2/N1.

 

ККД характеризує ступінь досконалості механічної передачі. За ним можна оцінити втрати потужності ∆N у передачі:

 

∆N = N1–N2 = N1(1–η).

 

Параметри ω1 і ω2, а також N1 і N2 є мінімально необхідними для розрахунку будь–якої механічної передачі.

 

Передавані потужності (Вт) та кутові швидкості (рад/с) визначають крутні моменти, H·м, на валах передачі.

 

На ведучому валу:

 

M1 = N11;

 

на веденому валу:

 

M2 = N22.

 

Співвідношення між крутними моментами на валах механічної передачі можна встановити за цими виразами і записати у такому вигляді:

 

N2/N1 = i·η або N2 = N1·i·η.

 

Інколи швидкості обертання ланок механічної передачі задаються у вигляді частоти обертання n (хв–1). Зв'язок між кутовою швидкістю ω (рад/с) та частотою обертання n (хв–1) виражається співвідношенням:

 

ω = π·n/30.

 

У приводах машин можуть застосовуватися декілька послідовно сполучених механічних передач. У цьому випадку загальне передавальне відношення привода та його ККД визначаються за наведеними нижче формулами:

 

ω2 = ω1/i1; ω3 = ω2/i2 = ω1/(i1·i2); ω4 = ω3/i3 = ω1/(i1·i2·i3).

 

Загальне передавальне відношення привода:

 

i = ω14 = i1·i2·i3.

 

Отже, загальне передавальне відношення привода, що складається із кількох механічних передач, дорівнює добутку передавальних відношень його складових передач, тобто:

 

i = i1·i2·...·in.

 

Зв'язок між потужностями на окремих валах привода запишемо у вигляді:

 

N2 = N1·η1; N3 = N2·η2 = N1·η1·η2; N4 = N3·η3 = N1·η1·η2·η3.

 

Відповідно ККД усього приводного механізму:

 

η = N4/N1 = η1·η2·η3.

 

ККД приводу, що складається з декількох послідовно сполучених механічних передач, дорівнює добутку ККД усіх його складових передач, тобто:

 

 

η = η1·η2·...·ηn.

 

Джерело: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0

 

крупнейший новостной портал Беларуси!!!