П. 7.5. Технологія обробки валів

logo turner2

"УВАГА!!!"
З 1.01.2024 р. підтримка даної версії підручника буде припинена.
Власникам з питань продовження роботи звертатись Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  • Реєстрація
Авторизуйтесь для отримання можливості робити закладки.

Токар. Спеціальна технологія. 2 розряд. Тема 7. п. 7.5.1.

Технологія обробки валів

Навчальні питання:

1. Класифікація валів і методи виробництва заготовок.

2. Технологія обробки ступінчастих валів.

3. Технологія виробництва гладких валів і виробів із центральними отворами.

4. Технологічний контроль.

 

Класифікація валів і методи виробництва заготовок

Основними конструктивними різновидами деталей розглядуваного типу є вали: гладкі, ступеневі та фланцеві. Найбільше розповсюджені ступеневі вали, які виконують зі стовщеною частиною посередині чи з одного кінця.

 Фланцеві вали зустрічаються переважно у важкому машинобудуванні (гідротурбобудуванні) і виготовляються порожнистими. Особливу групу складають колінчасті і кулачкові вали. Залежно від потрібної точності обробки посадочних розмірів розрізняють чотири види валів: особливо точні, підвищеної, нормальної та зниженої точностей.

 img07-13071

Шийки валів можуть мати шпоночні пази, шліци або різьбу. При переході від одного ступеня до іншого передбачаються канавки чи галтелі. Ураховуючи, що обробка галтелі дуже складна,у всіх випадках, коли це можливо, треба передбачати канавки. З технологічних міркувань торці вала доцільно забезпечувати фасками. Кожний вал може бути жорстким або нежорстким, залежно від відношення його довжини до величини діаметра d. Прийнято вважати вали жорсткими, для яких l≤15d, нежорсткими – l>15d.

Величина овальності і конусності шийок вала повинна знаходитися в межах допусків на їх діаметри. Биття посадочних шийок відносно бази не повинно перевищувати 10...30 мкм, а осьове биття упертих торців або уступів бути більше 0,01 мм на найбільшому радіусі. Відхилення від паралельності шпоночних канавок або шліців відносно осі вала не повинно перевищувати 0,1 мкм/мм (0,1 мкм на 1 мм довжини), допуски на довжину ступенів – 50...20 мкм, а допустима скривленість осі вала – 0,03...0,05 мм/м.

 Вихідним матеріалом для валів у загальному машинобудуванні служить сталь марок 40 і 45, а для відповідальних використовують легувальні конструкційні сталі (хромонікелеві, хромисті, хромонікелемолібденові). Для виготовлення спеціальних деталей (прокатні валки, шпинделі великих металорізальних верстатів) застосовують також перлітні ковкі чавуни, а також чавуни, які модифіковані магнієм. Указані вище матеріали зносостійкі і володіють властивостями демпфірувати коливання.

 Ураховуючи, що в ряді випадків кривизна прокату і поковок досягає 5 мкм/мм, виникає необхідність правки заготовки з метою зменшення припусків на механічну обробку. Застосування цієї операції сприяє зменшенню кривизни заготовки на 0,5...1,0 мкм/мм.

 

 Джерело: http://gendocs.ru/v35793/?cc=2&page=2