Оздоблювальну обробку на токарських верстатах роблять у тих випадках, коли необхідно підвищити точність і якість обробленої поверхні

Доведення або притирання полягає в тому, що знімання металу з обробленої поверхні проводиться абразивними зернами, вільно розподіленими в пасті або суспензії, при переміщенні притирання або доводника

Розрізняють наступні види притирання: грубу із застосуванням шліфпорошків зернистістю 25—63, при якій забезпечується шорсткість обробленої поверхні Rа = 0,80 - г-г- 0,40 мкм, попередню — мікропорошками зернистістю М20 -М40 для досягнення шорсткості обробленої поверхні 0,16— 0,63 мкм, напівчистову — із застосуванням мікропорошків зернистістю М10 -М14 для досягнення 0,08—0,16 мкм і остаточну — мікропорошками із зернистістю М1 -М5 для досягнення Rа = 0,02-0,04 мкм.

Cутність пластичного деформування  полягає у зминанні, згладжуванні мікронерівностей під тиском інструмента — накатника, що зменшує шорсткість поверхні до Ra 1,25 мкм. Одночасно оброблена поверхня зміцнюється, тобто набуває наклепу: підвищується її твердість і стійкість проти спрацювання.

Для одержання рифленої поверхні використовують накатування, яке здійснюють роликами з насічкою.

а) Ролик для простої накатки; б) Ролики для перехресної накатки