П. 6.6. Технологія накатування різьб. Переваги накатних різьб

logo turner2

"УВАГА!!!"
З 1.01.2024 р. підтримка даної версії підручника буде припинена.
Власникам з питань продовження роботи звертатись Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  • Реєстрація
Авторизуйтесь для отримання можливості робити закладки.

Токар. Спеціальна технологія. 2 розряд. Тема 6. п. 6.6.1.

 

Технологія накатування різьб. Переваги накатних різьб

Навчальні питання

1. Технологія накатування різьб

2. Переваги накатних різьб

 

 

Технологія накатування різьб

У промисловості велике поширення набули процеси накатування різьби. Процес формоутворення при накатуванні відбувається без зняття стружки. Він полягає у тому, що робоча частина інструмента втискується в матеріал заготовки, який пластично деформується й утворює різьбу. Накатування різьби є одним із найбільш прогресивних способів виготовлення різьби. Цей метод забезпечує високу продуктивність і якість обробки, підвищення статичної й утомної міцності різьби у порівнянні з нарізаною різьбою.

Для накатування внутрішніх різьб використовують різьбонакатні ролики, які вводяться в отвір заготовки. У процесі накатування ролик і заготовка обертаються навколо своїх осей. Одночасно ролику надається радіальна подача, в результаті чого ролик котиться по отвору і витки його різьби вдавлюються в матеріал заготовки, формуючи різьбу. При накатуванні глибоких різьб інструменту надається осьова подача, що приводить до зменшення зусилля накатування. При обробленні деталей, що не обертаються, інструменту надається коловий рух відносно осі отвору без обертання навколо своєї осі.

Одночасно інструменту надається радіальна подача, внаслідок дії якої коловий рух здійснюється по колу змінного радіусу (по архимедовій спіралі). Для зменшення викривлення профілю утворюваної різьби зовнішній діаметр ролика повинен бути якнайближче до внутрішнього діаметра деталі. 

img006-image043

Рис.6.6.1.1. Розкочування внутрішньої різьби роликом

У порівнянні з мітчиками накатники визначаються вищою стійкістю і міцністю, однак потребують попереднього оброблення отворів із підвищеною точністю. Діаметр заготовки впливає не тільки на точність і якість поверхні різьби, але і на стійкість інструмента для накатування різьби. При збільшеному діаметрі заготовки різьба має після накатування неповний профіль, а при зменшеному діаметрі переповнення металом западин інструмента призводить до його поломки

Накатування різьб роблять зазвичай до термічної обробки, хоча точні різьби можливо накочувати і після неї. Розповсюдженим методом є формування різьб плашками (рис.6.6.1.2, а). Заготовка 2 розміщується між нерухомою 1 і рухливою 3 плашками, на робочих поверхнях яких нарізані рифлення, профіль і розташування яких відповідає профілю і кроку накочуваної різьби. При переміщенні рухливої плашки заготовка котиться між інструментами, а на її поверхні утворюється різьба.

img006-image044

 Рис.6.6.1.2. Схеми накатування

Різьбу можливо також формувати роликами (рис.6.6.1.2, б). Ролики 1 і 3 здійснюють примусове обертання, заготовка 2 – вільно обкатується між ними. Ролику 3 надається радіальний рух для вдавлення в метал заготовки на необхідну глибину. Обробка роликами вимагає менших сил. За допомогою роликів накочують різьби з більшими кроками, ніж за допомогою плашок.

Накатувати дрібні шліци на валах можливо за допомогою накатного ролика, який має профіль шліців. Ролик занурюється у поверхню заготовки при обертанні і поступальному переміщенні вздовж вала. Існують більш складні схеми накатування, коли кожна западина шліцьового вала формується окремим профільним роликом.

Накатування циліндричних (рис.6.6.1.2, г) і конічних дрібномодульних коліс у 15 – 20 разів продуктивніше зубонарізування. Процес можливо робити на токарних верстатах накатниками 1 і 3, які закріплені на супорті і переміщуються з подачею img006-image045

Кожний накатник має забірну частину для поступового утворення зубів, які накатують, на заготовці 2. Для накатування застосовують спеціальне автоматизоване устаткування.

Методом холодного накатування на окремі елементи деталей наносять рифлення, маркувальні клейма і знаки. Продуктивність методу досить висока. В основі накатування лежить здатність металу одержувати місцеві деформації під дією накатних роликів або накатників. При накатуванні рифлень (наприклад, на головках гвинтів) заготовку встановлюють у патроні токарного верстата, на супорті якого закріплюють державку з одним або двома накатними роликами. Вид рифлень визначає характер зубчиків на роликах. Зубчики занурюються в поверхню заготовки. Ролики переміщуються разом із державкою з поздовжньою подачею. Хрестове рифлення роблять двома роликами, з яких один має правий, а другий – лівий напрям зубів. Для накатування клейм на накатниках розташовують негативно виступаючі знаки. Такий накатник із зусиллям прокочують по плоскій або циліндричній поверхні, на якій залишається слід у вигляді клейма.