П. 12.2. Токарно–гвинторізальні верстати, їх будова.

logo turner2

"УВАГА!!!"
З 1.01.2024 р. підтримка даної версії підручника буде припинена.
Власникам з питань продовження роботи звертатись Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  • Реєстрація
Авторизуйтесь для отримання можливості робити закладки.

Токар. Спеціальна технологія. 2 розряд. Тема 12. п. 12.2.1

Токарно–гвинторізальні верстати. Марки. Будова

    Навчальні питання:

1. Токарно–гвинторізальні верстати.

2. Основні вузли токарно–гвинторізального верстата, їх будова та призначення.

3. Будова та кінематичні схеми коробок швидкостей і коробок передач.

 

 

Токарно–гвинторізальні верстати

 

 

Залежно від маси токарні верстати поділяють на легкі — масою до 1 т (= 100200 мм), середні — до 10 т (= 200300 мм), великі  10…30 т (= 6301200 мм), важкі — 30100 т (= 16004000 мм), особливо важкі, або унікальні — понад 100 т.

Важкий токарно-гвинторізний верстат зображено на рис. 12.2.1.1, а легкий — на рис. 12.1.2. Загальний вигляд середнього токарно-гвинторізного верстата подано на рис. 12.2.1.3.

За ступенем точності верстати поділяють на п'ять класів: нормальної точності Н, підвищеної точності П, високої точності В, особливо високої точності А й особливо точні С.

За цільовим призначенням розрізняють токарні верстати базові, або токарно-гвинторізні, що мають ходовий гвинт для нарізання різьби; токарно-центрові (без гвинторізного ланцюга); операційні, які використовуються для виконання нескладних операцій; токарні верстати з числовим програмним керуваннямспеціальні (наприклад, для обробки колінчастих валів).

 

Ris 10.2

Рис. 12.2.1.2. Легкий токарно-гвинторізний верстат

 

Ris 10.1

Рис. 12.2.1.1. Важкий токарно-гвинторізний верстат