3. Класифікація та нумерація токарних верстатів.

Залежно від маси токарні верстати поділяють на легкі — масою до 1 т , середні — до 10 т , великі — 10…30 т , важкі — 30…100 т , особливо важкі, або унікальні — понад 100 т.

 Важкий токарно-гвинторізний верстат зображено на рис. 10.1, а легкий — на рис. 10.2. Загальний вигляд середнього токарно-гвинторізного верстата подано на рис. 10.12.

 За ступенем точності верстати поділяють на п'ять класів: нормальної точності Н, підвищеної точності П, високої точності В, особливо високої точності А й особливо точні С.

 За цільовим призначенням розрізняють токарні верстати базові, або токарно-гвинторізні, що мають ходовий гвинт для нарізання різьби; токарно-центрові (без гвинторізного ланцюга); операційні, які використовуються для виконання нескладних операцій; токарні верстати з числовим програмним керуванням; спеціальні (наприклад, для обробки колінчастих валів). 

Вітчизняні металоріжучі верстати маркірують цифрами та буквами. Перша цифра означає групу верстатів, наприклад: 1 – токарні,          2 – свердлувальні, 3 – шліфувальні, 6 – фрезерні і т.д. Друга цифра означає підгрупу (6 – токарно-гвинторізні верстати). Третя та четверта цифри  означають один з основних показників технічної характеристики верстата. Для токарних верстатів це висота центрів над станиною, для револьверних – найбільший діаметр прутка що оброблюється, для карусельних – діаметр стола dверстата.        

 Рис. 10.2.  ЛЕГКИЙ ТОКАРНО-ГВИНТОРІЗНИЙ ВЕРСТАТ

Рис. 10.1.  ВАЖКИЙ ТОКАРНО-ГВИНТОРІЗНИЙ ВЕРСТАТ