П. 12.1. Основні відомості про токарні верстати

logo turner2

"УВАГА!!!"
З 1.01.2024 р. підтримка даної версії підручника буде припинена.
Власникам з питань продовження роботи звертатись Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  • Реєстрація
Авторизуйтесь для отримання можливості робити закладки.

Токар. Спеціальна технологія. 2 розряд. Тема 12. п. 12.1.3.

 

Підтвердженням правдивості цієї легенди є те, що на давньогрецьких гемах зображували бога Амура, який загострював свої стріли на верстаті з ножним приводом і кривошипним механізмом. Роль маховика при цьому виконував важкий абразивний шліфувальний круг.

  Але верстат Феодора був скоріше виключенням, ніж правилом, бо навіть верстат імператора Максиміліана І, виготовлений в 1518 році, на якому були встановлені металічні центри, люнет з рамкою для заготовки, що мав багате декоративне оздоблення, був оснащений ножним приводом з пружною жердиною. Переваги токарних верстатів з безперервним обертанням заготовки були настільки очевидними, що на початку ХVІІст з явилося кілька різних конструкцій, що забезпечували такий рух. Це токарний верстат з пасовою передачею від маховика-шківа, що був описаний Соломоном де Ко в книзі, виданій у Франції в 1615 році. Маховик верстата мав ручку, яку обертав помічник токаря. Другий верстат, збудований в ті часи, також мав пасову передачу з великого шківа на малий, але вісь великого шківа завершувалась кривошипом. До кривошипу був прив’язаний міцний канат, натягнутий луком, закріпленим під стелею майстерні, На такому верстаті майстер працював без помічника. Обидві конструкції верстатів були оснащені упорами для рук і різців. Токарні верстати постійно вдосконалювались, ускладнювалась їх кінематика. Але тим не менше, вони мали два суттєві недоліки. Перший – це те, що в процесі обробки різець утримувався в руках, а другий – що шпиндель з заготовкою обертався вручну, тобто за рахунок м язів. Щоправда, в ХVІІст. в якості джерела руху використовували водяне колесо, але їх використання було обмеженим територіальною наявністю річки.

 Історія виникнення пристрою, що звільнив руки робітника від необхідності утримувати різець, починається з другої половини ХVІст. В 1565 році у Франції на верстаті Жака Бессона з явилася спеціальна «підставка» - support. Вона, правда, була дуже недосконала. Вже 50 років потому герцог Максиміліан Баварський, який мав захоплення в години дозвілля займатись токарно-медальєрною справою, працював на верстаті з супортом.

 

Поява супорта пояснювалася розвитком в ХVІст перших капіталістичних мануфактур, бажанням підвищити продуктивність праці і якість обробки. В Росії винахідником супорта став талановитий механік Андрій Нартов, відомий як «токар Петра І». В 1701 році Петро І відкрив у Москві Школу математичних і навігаційних наук. Для виготовлення навігаційних приладів при Школі була обладнана токарна майстерня. В ній учні набували вмінь з виготовлення інструментів. Одним з найбільш здібних учнів був Андрій Нартов.

 

Його підручник для різців, «держалка», над якою він працював протягом кількох років, була оригінальним і точним пристроєм. Прикладом використання супорта служить токарно-гвинторізний верстат, побудований А.Нартовим у 1729 році. Супорт переміщався в поздовжньому напрямку за допомогою ходового гвинта, а спеціальний копір водив різець по заготовці згідно заданого профілю майбутньої деталі. Талановитий механік створив багато оригінальних і складних верстатів і механізмів. Серед них фрезерний верстат для нарізування зубчастих коліс, стругальний, свердлильний, гравірувальний, копіру вальний всього 33 верстати. На жаль в умовах Росії багато винаходів Нартова були незаслужено забуті. Минуло ще кілька десятиліть поки в 1794 році англійський двадцятитрьохрічний механік Генрі Модслі (Модслей) винайшов хрестовий супорт. Супорт мав дві рухомі каретки, завдяки цьому різець, закріплений на верхній каретці міг переміщатися за допомогою гвинтів з поздовжньою і поперечною подачею. Модслі запатентував свій супорт, на відміну від Нартова, тому офіційна першість належить саме йому. Потрібно також сказати, що Г.Модслі був обдарованим і винахідливим механіком, який почав свою трудову діяльність ще з 12 років. В юнацькі роки він працював в лондонській майстерні Брама, що випускала найскладніші на той час замки. Достатньо лише сказати, що один з замків цієї майстерні виставлений у вітрині не могли відкрити 70 років навіть за дуже високу винагороду у 200 фунтів стерлінгів. В 1797 році Г.Модслі побудував токарно-гвинторізний верстат з супортом (механізованим на основі гвинтової пари) і набором зубчастих коліс.

 

image005