П. 8.3. Способи обробки зовнішніх конічних поверхонь

logo turner2

  • Реєстрація
Авторизуйтесь для отримання можливості робити закладки.

Токар. Спеціальна технологія. 2 розряд. Тема 8. п. 8.3.3.

Способи обробки зовнішніх конічних поверхонь: широким різцем, поворотом верхньої частини супорта, поперечним зміщенням корпусу задньої бабки

Навчальні питання

1. Обробка зовнішніх конічних поверхонь широким різцем

2. Обробка зовнішніх конічних поверхонь поворотом верхньої частини супорта

3. Обробка зовнішніх конічних поверхонь поперечним зміщенням корпусу задньої бабки

 

Обробка зовнішніх конічних поверхонь поперечним зміщенням корпусу задньої бабки

 

 

Для обробки довгих положистих (α ≤ 10°) зовнішніх конічних поверхонь заготовку деталі встановлюють у центрах, а корпус задньої бабки зміщують спеціальним гвинтом у поперечному напрямі так, щоб вісь заготовки утворила кут а з віссю центрів верстата. При поздовжній подачі каретки різець обточуватиме на заготовці конічну поверхню з кутом похилу α. Зміщення «на токаря» дає конус з більшим діаметром з боку задньої бабки. Необхідне зміщення H, мм, і визначається із заштрихованого трикутника (рис. 7.9):

Оскільки синус малого кута практично дорівнює його тангенсу, то

Ris 7.9

Рис. 7.9. ОБРОБКА ЗОВНІШНЬОЇ КОНІЧНОЇ ПОВЕРХНІ СПОСОБОМ ЗМІЩЕННЯ КОРПУСУ ЗАДНЬОЇ БАБКИ:

H - зміщення

 

Для безпеки роботи зміщення корпусу задньої бабки має не перевищувати ±15 мм.

Контроль зміщення корпусу задньої бабки здійснюють за поділками, що є на торці нижньої плити, або за допомогою масштабної лінійки. Можна для цього скористатися також лімбом поперечного супорта. Жорстку планку, закріплену в різцетримачі, підводять до пінолі, відмітивши при цьому поділку лімба, суміщену з контрольною рискою; потім поперечний супорт переміщують вперед (або назад) на значення Н, контролюючи його за лімбом. Після цього подають корпус задньої бабки до торкання пінолі та планки. Точніший контроль зміщення корпусу задньої бабки здійснюється за індикатором, штифт якого підводиться до пінолі.

Обертання від планшайби до заготовки передається пальцем-повідком, який упирається у хвостовик хомутика, закріпленого на кінці заготовки. Довжина пальця має бути достатньою, щоб під час обертання планшайби він не виходив зі стану стикання з хвостовиком хомутика (див. рис. 7.9).

Бажано, щоб центр задньої бабки мав кульковий наконечник: у цьому разі перекіс заготовки не порушить надійності контакту поверхні центрового отвору заготовки з центром, що важливо для безпеки роботи (рис. 7.10, б).

 

 

Доцільно заготовки центрувати по формі R (див. рис. , в), тоді їх можна установлювати при зміщеному корпусі задньої бабки не на кривому, а на звичайному упорному центрі: надійне базування здійснюватиметься по контактному пояску (рис. , в).

Перевагою описаного способу є можливість обробки довгих конічних поверхонь з автоматичною подачею: проте не можна обробляти круті й внутрішні конічні поверхні (з кутом похилу понад 10°).

Після роботи зі зміщеним корпусом задньої бабки необхідно точно встановити його у вихідне положення і перевірити співвісність пінолі задньої бабки зі шпинделем обточуванням та контролем пробної деталі. Щоб уникнути зміщення корпусу задньої бабки, використовують спеціальний зміщений задній центр (рис. ).

Обертовий центр 1 закріплено у повзунку 2, який по напрямних у формі ластівчиного хвоста переміщується по корпусу 3. Переміщення здійснюють за допомогою мікрометричного гвинта 4. Контролюють зміщення за шкалою, яку нанесено на повзункове пристосування, або за лімбом мікрометричного гвинта. Горизонтальне положення корпусу контролюють за допомогою рівня 5.

Ris 7.10

Рис. . ПОЛОЖЕННЯ ЗАГОТОВКИ НА ЗМІЩЕНИХ ЦЕНТРАХ:

а - на звичайному; б - на кульковому; в - при центровому отворі форми R

Ris 7.11

Рис. . ЗМІЩЕНИЙ ЗАДНІЙ ЦЕНТР:

1 - центр; 2 - повзунок; 3 - корпус; 4 - мікрометричний гвинт; 5 - рівень