П. 12.1. Основні відомості про токарні верстати

logo turner2

"УВАГА!!!"
З 1.01.2024 р. підтримка даної версії підручника буде припинена.
Власникам з питань продовження роботи звертатись Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  • Реєстрація
Авторизуйтесь для отримання можливості робити закладки.

Токар. Спеціальна технологія. 2 розряд. Тема 12. п. 12.1.2.

2. Еволюція токарного верстата

Коли людина навчилася користуватися вогнем, були створені умови для виготовлення інструментів. Мідь, бронза, залізо… Виплавляння металу дозволило створювати нові знаряддя праці: ножі, сокири, мотики, плуги тощо, що в свою чергу сприяло появі нових ремесел – землеробство, тваринництво, будівництво, військова діяльність. На протязі сторіч спостерігається прогрес у виготовленні предметів з заліза та його сплавів. При цьому використовуються різні способи обробки, такі як литво, обробка тиском ( ударна), термічна .

Робота проводиться в основному в кузні, а головною фігурою є коваль – одна з самих давніх професій.

З часом від ковальського ремесла відділилася слюсарна справа, що дозволило виготовляти більш складні вироби. В середині ХVІст. з’явилися слюсарні майстерні в яких виготовлялися замки. Робітників, які виготовляли їх, називали слюсарями ( від німецького schlos – замок, а slosser – слюсар).

Розвитку механічної обробки матеріалів на верстатах сприяв лучковий привод.

Спочатку його використовували для свердління отворів ще в камяному віці. Для цього тятиву лука обмотували навколо загостреного стрижня з твердої деревини чи кістки .

Гострий кінець спрямовували в заглиблення, куди підсипали пісок. Пересуваючи лук, обертався стрижень – і відбувалося свердління або шліфування отвору.

Подібним чином працював і токарний верстат. Заготовка закріплялась між двома центрами і оберталася за рахунок зворотно-поступального руху лука. Це було незручно, хоч така компоновка токарного верстата збереглася і дотепер: станина, передня бабка, задня бабка, підручник.

Пізніше лучковий привід був замінений на ножний, який ще 2500 років тому винайшов грецький майстер Феодор. З цим відкриттям пов’язана така легенда. «Якось вночі на острів Самос в Егейському морі, де жив Феодор, висадилися злодії, які відкрили 12 замків в храмі і викрали усі коштовності. Берегова охорона вчасно перехопила крадіїв і коштовності повернули в храм, однак майстер Феодор отримав завдання терміново виготовити нові замки, які були б надійнішими. Феодор зробив ці замки з бронзи, деталі ж він виточив на верстаті з ножним приводом, що був придуманий для цієї роботи.

 

image001