2. Накатування рифлень
Окремі деталі (рукоятки, головки гвинтів, ручки калібрів тощо) мають зовнішню рифлену поверхню з різноманітними візерунками: лінійчастим (прямим або навскісним), ялинковим, сітчастим, крапчастим та ін. Рифлення на поверхні накатують загартованими роликами з відповідним візерунком (рис. 2). У державку закріплюють один накатний ролик (або два, коли потрібне сітчасте рифлення). Ролики необхідно розміщувати строго паралельно поверхні, яку накатують.
Рис. 2. НАКАТУВАННЯ РИФЛЕНЬ:
а - одним роликом; б - двома роликами; 1 - вісь ролика; 2 - ролик; 3 - двороликова державка
Накатування здійснюють за два-три робочих ходи. Нежорсткі деталі можуть відтискуватися під дією великого радіального зусилля, тому для накатування на них рифлень треба виконати 5—10 робочих ходів (залежно від кроку рифлення). Накатування здійснюють з подачею в обидва боки. Поперечну подачу роликів (вдавлювання в поверхню) здійснюють у кінці кожного робочого ходу без виходу роликів за межі деталі. Режим обробки: подача 1...2 мм/об, колова швидкість 10...20 м/хв по сталі, 30...40 м/хв по чавуну, 70...80 м/хв по алюмінію; змащування мастилом «Індустріальне-70».
Розмір заготовки під накатування рифлень добирають з урахуванням видавлювання металу роликами (діаметр накатуваної поверхні менший від номінального приблизно на 0,6 кроку візерунка накатки). Для запобігання просковзуванню бажано, щоб діаметр ролика був кратним діаметру поверхні, яку накатують. Накатні ролики час від часу прочищають сталевою щіткою, видаляючи з канавок металевий пил.
